Продовольчі ресурси. 2021. N 17. Стаття 07

7. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ НОВИХ СОРТІВ ТОМАТІВ НА ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНЦЕНТРОВАНИХ ТОМАТОПРОДУКТІВ
https://doi.org/10.31073/foodresources2021-17-07
Дущак О. В., Бессараб О. С., Шутюк В. В. 
Сторінки: 65-71
 
Короткий огляд
Відомо, що ґрунтово-кліматичні умови України є досить сприятливими для вирощування багатьох видів овочевих культур, зокрема, томатів відкритого ґрунту, тому, перспективним шляхом розвитку томатопереробної галузі є вдосконалення технологій перероблення для отримання томатопродуктів з підвищеними органолептичними, фізико-хімічними показниками, харчовою і біологічною цінністю. Пріоритетним напрямом у вирішенні цього питання є розширення сировинної бази та пошук шляхів вдосконалення існуючих технологій перероблення томатів для отримання продуктів із оптимальними показниками харчової та біологічної цінності. Метою наукового дослідження було проведення порівняльної оцінки нових сортів томатів місцевої селекції на придатність для отримання томатної пасти з високими хімічними та органолептичними якостями. Для реалізації мети було поставлено такі завдання: вивчити вплив сорту на хімічний склад одержаної томатної пасти; дати органолептичну та хімічну оцінку томатної пасти залежно від сортів, що використовуються. Предмет досліджень: сорти  томатів Алексія, Бобкат, Джейн, що відповідають вимогам ДСТУ 7612:2014 «Томати свіжі для промислового переробляння. Технічні умови». Результати досліджень. Вміст основних хімічних речовин у томатів, як до переробки, так і при переробці на пасту істотно не відрізнялися і були в межах помилки досліду. Істотна відмінність відмічена тільки за вмістом аскорбінової кислоти. Зниження аскорбінової кислоти в залежності від сорту варіювало в межах 3,2-4,0 мг/100 г. При подальшій переробці в процесі уварювання томатної пасти, відбуваються зміни всіх основних хімічних речовин. Суха речовина за рахунок втрати вологи була в межах 30,5–31,9%. При уварюванні сировини до стану пасти незалежно від сорту вміст сухих речовин збільшилося в порівнянні зі свіжими плодами в 3,7-4,5 разів. Як і при розмелюванні плодів томатів, уварювання томатної пульпи відбувалося при доступі кисню і високій температурі кипіння, що призводило до руйнування аскорбінової кислоти, та її вміст у готовому продукті варіював в залежності від сорту від 8,06 до 8,21 мг/100 г, що менше від вихідного на 7,14–7,80/100 г. Цукро-кислотний індекс – смаковий показник якості – технологічним вимогам має бути не нижче за 7 одиниць.
Ключові слова: томати, концентрування, сорти, томатопродукти, якість
 
Бібліографія
1. Benderska О., Bessarab А., Shutyuk V. (2018).  Research of fatty acid composition of tomato seeds. Technology audit and production reserves, Vol 4, No 3(42), 68-72. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.140531
2. Benderska О., Bessarab А., Shutyuk V. (2018). Study of the use of edible powders in tomato sauce technologies. Journal of Food science and technology, 12(2), 59-65. http://dx.doi.org/10.15673/fst.v12i1.837
3. Bertin N., Génard M. (2018). Tomato quality as influenced by preharvest factors. Scientia Horticulturae. Vol. 233, 264-276. https://doi.org/10.1016/j.scienta.2018.01.05
4. Bosona T., G. Gebresenbet. (2018). Life cycle analysis of organic tomato production and supply in Sweden. Journal of Cleaner Production. Vol. 196, 635-643 https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.06.087
5. Lucille A., Don G.. (2002). Ethylene biosynthesis and action in tomato, a model for climacteric fruit ripening. J. Exp. Bot., 53 (377), 2039-2055. doi: 10.1093/jxb/erf072
6. Haroon S. (2014) Extraction of Lycopene from Tomato Paste and its Immobilization for Controlled Release-dissertation. Hamilton: University of Waikato.
7. Hernandez S., Rodriguez E., Diaz R. (2007). Mіneral and trace element concentrations in cultivars of tomatoes. Food Chem. 104 (2), 489-499. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2006.11.072
8. Muratore, F., & Licciardello E. (2005). Evaluation of the chemical quality of a new type of small-sized tomato cultivar, the plum tomato (Lycoperciconlicopersicum). Food Sci. 17, 1, 75–81.
9. Hisace M., Nakanishi M. (2003). Destroying of chlorophyll during storage. J. Food Sci. and Technol. 9. 429-431.
10. Hszeola Donald E. (1995). Packaging takes an active approach. Food Technol. 49, 8. 104.