Продовольчі ресурси 2019 рік Випуск №12 стаття 19

19. РОЗВИТОК АГРОПРОМИСЛОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
 
Сичевський М. П., Коваленко О. В., Лукашенко Н. О., Юрченко Н. С.
Сторінки: 168-183
 
Короткий огляд
Предмет дослідження – процеси розвитку інтегрованих формувань у агропродовольчій сфері. Мета дослідження – виявлення особливостей та переваг агропромислової інтеграції для продовольчо-переробних підприємств, обґрунтування напрямів і механізмів впливу інтегрованих формувань на кон’юнктуру ринку окремих галузей харчової промисловості. Застосовано методи: розрахунково-аналітичний, графічний, порівняння, аналізу та синтезу. Результати дослідження. Визначено економічний зміст агропромислової інтеграції, виділено три її види (горизонтальну, вертикальну, диверсифіковану), підтверджено доцільність вертикальної інтеграції в агропромисловому комплексі, що охоплює весь продовольчий ланцюг. Визначено переваги, які отримують учасники інтегрованого формування. Обґрунтовано організаційну структуру. Встановлено напрями та механізми впливу інтегрованих формувань на кон'юнктуру ринку продукції молокопереробної та цукрової галузей, представлено рейтинги компаній за обсягами виробництва та доходів в цих галузях. Доведено, що формування та розвиток інтегрованих об'єднань сприяє відновленню господарських зв'язків, зміцненню ресурсної бази, забезпеченню гарантованих умов поставок сировини і готової продукції, підвищенню технологічного рівня і завантаженню виробничих потужностей, розширенню ринків збуту, зниженню бізнес-ризиків і витрат, підвищенню конкурентоспроможності на внутрішньому та світовому ринку. Сфера застосування результатів дослідження. Результати досліджень мають науково-практичний характер і можуть слугувати джерелом довідкової інформації щодо агропромислової інтеграції в харчовій промисловості. Вони можуть бути основою для подальших наукових досліджень та прийняття рішень щодо державної підтримки розвитку основних галузей харчової промисловості. Представлені аналітичні матеріали стануть в нагоді економістам і спеціалістам підприємств харчової та переробної промисловості, фахівцям органів влади, науковим працівникам, викладачам, аспірантам і студентам вищих навчальних закладів.
 
Ключові слова: інтеграція, інтеграційні процеси, харчова промисловість, агрохолдинг, розвиток, молокопереробна галузь, цукрова галузь
 
Бібліографія
1. Hendrickson M., James H., Heffernan W. Vertical Integration and Concentration in US Agriculture (2013). Encyclopedia of Food and Agricultural Ethics. https://link.springer.com/ content/pdf/10.1007/978-94-007-6167-4_216-1.
2. Kublbek K., Starits C. Private sector development – business plan or development strategy (2015). Austrian Foundation for Development Research. https://www.oefse.at/ fileadmin/content/Downloads/Publikationen/Workingpaper/WP51_private_sector_ development. pdf.
3. Koester U. A revival of large farms in Eastern Europe – how important are institutions?Agricultural Economics. 2005. Vol. 32. Issue s1. P. 103–113.
4. A. Balmann, K. Kataria, F. Schaft, I. Kulyk. 2013. Efficiency and productivity of Ukrainian Agroholdings, Paper presented at the 2013 IATRC Symposium, Productivity and Its Impacts on Global Trade, Factor Markets session, June 2-4, 2013, Seville, Spain.
5. Амбросов В. Я. Спеціалізація, кооперація, агропромислова інтеграція. Зібрання наукових праць. Т.2. Х.: ННЦ ІАЕ, 2009. С. 685.
6. Андрійчук В. Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку: монографія. Ніжин: ТОВ «Вид-во «Аспект-Поліграф», 2007. 216 с.
7. Борщевський П. П. Регіональні агропромислові комплекси України: теорія та практика розвитку. Київ: наук. думка, 1996. 262 с.
8. Купчак П. М. Харчова промисловість України в умовах активізації інтеграційних та глобалізаційних процесів: монографія, за ред. Л. В. Дейнеко. Київ: Рада по вивч. прод. сил України НАН України, 2009. 152 с.
9. Заїнчковський А. О. Підприємства харчової промисловості на ринку продовольчих товарів України. Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. 2009. № 31. С. 18–21.
10. Коденська М. Ю. Інтеграція як фактор активізації інвестиційної діяльності. Економіка АПК. 2006. №6. С. 24–31.
11. Крисальний О. В. Теоретико-методологічні засади розвитку спеціалізації і сільськогосподарської кооперації в постреформованому аграрному виробництві. Економіка АПК. 2007. №6. С. 3–10.
12. Кропивко М. Ф. Організація управління аграрною економікою: монографія. Київ: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2008. 420 с.
13. Лукінов І. І. Проблеми міжгосподарського кооперування і агропромислової інтеграці. Вибрані праці: у 2 кн. Кн. 2. Київ: ННЦ ІАЕ, 2007. С. 385.
14. Лупенко Ю. О. Агрохолдинги в Україні та посилення соціальної спрямованості їх діяльності. Моніторинг біржового ринку. 2014. № 7. С. 8–18.
15. Малік М. Й. Інтеграція – як фактор підвищення ефективності реформованих сільськогосподарських підприємств. Наукова праця. Київ: ІАЕ УААН, 2000. 40 с.
16. Месель-Веселяк В. Я. Концептуальні напрями стратегії розвитку агро- промислового комплексу та сільських територій України на період до 2020 року. Київ: ІАЕ УААН, 2008. 46 с.
17. Мостенська Т. Л., Скопенко Н.С. Формалізація процесу розвитку інтеграційної взаємодії. Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2013. № 51. С. 183–189.
18. Нестерчук Ю. О. Інтеграційні процеси в аграрно-промисловому виробництві: монографія. Умань: Видавець «Сочінський», 2009. 372 с.
19. Онищенко О. М. Межхозяйственная кооперация и агропромышленная интеграция. Монография. Ин-т географии НАН. Киев: 1980. 312 с.
20. Павлов О. І. Державне регулювання інтеграційних процесів на стратегічних агропродовольчих ринках. Економіка харчової промисловості. 2015.Т.7, вип.3. С.32-40.
21. Пасхавер Б. Й. Виклики і шляхи агропродовольчого розвитку. наук. вид. НАН України, Ін-т економіки та прогнозування. Київ. 2009. 432 c.
22. Роїк М. В. Буряки. Монографія. Укр. акад. аграр. наук, Ін-т цукр. буряків. Київ: ХХI: РІА «ТРУД-КИЇВ», 2001. 320 с.
23. Саблук П. Т. Формування міжгалузевих відносин: проблеми теорії та методології. Київ: ІАЕ, 2002. 294 с.
24. Скопенко Н. С. Основні підходи до визначення доцільності та ефективності інтеграційної взаємодії суб’єктів господарювання. Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2013. №52. С.186-196. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht _2013_52_24.
25. Хвесик М. А. Водне господарство України в контексті інтеграційних процесів. Монографія. НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. Київ, 2005. 124 c.
26. Хорунжий М. Й. Обґрунтування доцільності входження особистих селянських господарств в інтегроване виробництво. Економіка АПК. 2005. №2. С. 29–34.
27. Шпичак О. М. Реалізація продукції особистими селянськими господарствами. Монографія. Київ: ННЦ Ін-т аграр. економіки, 2008. 300 c.
28. Юрчишин В. В. Сучасні аграрні перетворення в Україні. Монографія, Київ: ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАНУ», 2013. 424 с.
29. Месель-Веселяк В. Я. Ярчук М. М. Організаційно-економічне удосконалення роботи цукробурякового пiдкомплексу України. Економіка АПК. 2013. № 2. С. 3–8.
30. Азрилиян А. Н. Большой экономический словарь. Москва: Институт новой экономики, 2004, 434 с.
31. Велика українська енциклопедія. http://vue.gov.ua/Агрохолдинг.
32. Бєлінська Н. С. Економічна ефективність роботи підприємств молочної промимсловості України. Монографія. Вінниця: Універсум-Вінниця. 2003. С. 18.
33. Підлужна Н. В. Роль інтеграційних процесів у підвищенні ефективності молокопереробного підкомплексу АПК. Економіка України. № 3. 2004. С. 62.
34. Саблук П. Т., Месель-Веселяк В.Я. Посібник по реформуванню сільсько-господарських та переробних підприємств. Київ: наукова думка, 2001. 67 с.
35. ТОП-10 найбільших виробників цукру в Україні (Інфографіка). https://landlord.ua/ news/top-10-naibilshykh-vyrobnykiv-tsukru-v-ukraini-infohrafika.