Деталі

Опубліковано: Понеділок, 24 серпня 2026, 11:21

Перегляди: 139

 ІНСТИТУТ ПРОДОВОЛЬЧИХ РЕСУРСІВ НААН ДОЛУЧАЄТЬСЯ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЗАСАД РОЗВИТКУ БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНИ

Бджільництво України є важливою складовою агропродовольчого сектору, що поєднує виробництво харчової продукції, забезпечення продовольчих ресурсів, запилення сільськогосподарських культур, збереження біорізноманіття та розвиток сільських територій. Сьогодні в Україні налічується близько 66,3 тис. пасічницьких господарств, які утримують близько 3 млн бджолиних сімей.

Вагомим залишається й експортний потенціал галузі. У 2025 році Україна експортувала 50,11 тис. тонн меду загальною вартістю 124,92 млн дол. США. За січень–липень 2026 року експортовано 18,87 тис. тонн на 65,79 млн дол. США. При цьому середня експортна ціна зросла з 2,49 дол. США за кілограм у 2025 році до 3,49 дол. США у 2026 році — приблизно на 40 %. Основним ринком збуту українського меду залишається Європейський Союз.

Водночас потенціал українського бджільництва значно ширший за виробництво та експорт меду. Йдеться про комплексний розвиток виробництва, переробки та використання продуктів бджільництва, забезпечення їх якості й безпечності, створення продукції з високою доданою вартістю, впровадження сучасних технологій, розвиток запилення сільськогосподарських культур та збереження медоносних бджіл як важливих запилювачів.

Саме необхідність системного підходу до цих питань стала підставою для ініціювання Громадською спілкою «Всеукраїнське громадське об’єднання «Спілка пасічників України» створення Робочої групи з напрацювання проєкту «Стратегії збереження медоносних бджіл, інвестування та розвитку галузі бджільництва України на період до 2032 року».

До роботи над стратегічними напрямами розвитку галузі залучаються представники профільних громадських об’єднань, наукових установ, закладів вищої освіти, виробничої сфери та практикуючі пасічники.

Одним із етапів цієї роботи стала зустріч, що відбулася в Інституті бджільництва ім. П. І. Прокоповича. У ній взяли участь представники ГС «Всеукраїнське громадське об’єднання «Спілка пасічників України», ГО «Бджола», науковці Інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича та Інституту продовольчих ресурсів НААН України, науково-педагогічні працівники кафедри бджільництва НУБіП України, представники виробничої сфери та пасічники.

Під час зустрічі обговорено актуальні проблеми галузі та необхідність об’єднання наукового потенціалу, практичного досвіду пасічників, можливостей виробників і громадського сектору для формування довгострокових засад розвитку українського бджільництва.

Залучення Інституту продовольчих ресурсів НААН України до цієї роботи має важливе значення з огляду на необхідність розглядати продукти бджільництва як складову продовольчих ресурсів держави та перспективну сировину для харчової і переробної промисловості.

Компетенції Інституту у сфері харчових технологій, біотехнології, дослідження якості та безпечності харчової продукції дають можливість сформувати науково обґрунтовані пропозиції щодо виробництва та переробки продуктів бджільництва, їх стандартизації, забезпечення якості й безпечності, розроблення інноваційних технологій та створення продуктів із високою доданою вартістю.

До виконання роботи від Інституту продовольчих ресурсів НААН України залучено представника відділу біотехнології Романа Двикалюка.

Такий підхід дозволяє розглядати бджільництво не лише як виробництво первинної сільськогосподарської продукції, а як повноцінну складову продовольчої системи України — від отримання сировини до її технологічної переробки, контролю якості, формування споживчих властивостей та виходу готової продукції на внутрішній і зовнішні ринки.

Саме на перетині бджільництва, харчових технологій і продовольчої безпеки може бути сформовано один із важливих напрямів майбутньої Стратегії.

За результатами проведеної зустрічі визначено подальші напрями спільної роботи. Передбачається, що напрацьований Робочою групою проєкт Стратегії буде подано на розгляд профільного міністерства та Кабінету Міністрів України з пропозицією використати його як основу для формування довгострокової державної політики у сфері бджільництва.

• Попередня
• Наступна