17. КІНЕТИКА СУШІННЯ ПОДРІБНЕНИХ ПЛОДІВ ТОМАТІВ
 
Хомічак Л. М., Петрова Ж. О., Кузнєцова І. В., Ярмолюк М. А.
Сторінки: 152-160
 
Короткий огляд
Інтенсивний розвиток селекційної роботи зі створення нових перспективних сортів томатів та впровадження сучасних технологій їх вирощування обумовлює актуальність розроблення нових ресурсоощадних технологій їх переробки на харчові цілі. Зазначені технології, насамперед сушіння, дають змогу налагодити переробку великих обсягів некондиційних томатів, що наразі не знаходять попиту серед споживачів. В умовах розвитку селекційних і технологічних процесів зі створення нових перспективних сортів томатів набуває розвитку й технологічні основи переробки їх плодів на харчові продукти. Налагодження переробки плодів томатів сприяє використанню в харчовій промисловості некондиційних плодів, які не знаходячи попиту в споживача і залишаються в полі. Прогрес в цьому напрямі неможливий без поглиблення наукових уявлень щодо динаміки та енергетики зневоднення рослинної сировини. Метою роботи є вивчення кінетичних особливостей процесу сушіння плодів томатів для отримання конкурентоспроможної продукції. Матеріали і методи досліджень. Використовували плоди томатів-сливок сорт Попільнянський і гібрид Миколка, що вирощені в підзоні недостатнього зволоження на дослідних ділянках станції Інституту овочівництва і баштанництва НААН (п/в Борова,Фастівський р-н. Київська обл.). Кінетику сушіння вивчали на експериментальному стенді конвективної сушарки в Інституті технічної теплофізики НАН України. Для цього плоди томатів-сливок мили, нарізали розміром 5х5х5 мм і сушили. Режимні параметри сушіння: температура теплоносія (повітря) t= 60°C, швидкість теплоносія v=2,5 м/с, вологовміст d = 10 г/кг с.п., товщина шару 15 мм. Результати досліджень. Рослинні тканини належать до колоїдних капілярно-пористих тіл, які, залежно від виду та умов вегетації, містять від 20 до 95% води. Кінетика подрібнених плодів в сушарці показує перспективність використання конвективного сушіння впродовж 295 хв. Отримана кінетична залежність показує переважний вплив вологовмісту на тривалість процесу і має кореляційний зв'язок 0,9701. Показано, що вологовміст сушильного агенту найбільше впливає на інтенсивність швидкості сушіння на її початковій стадії. Величина достовірності апроксимації експериментальних даних при цьому становить 0,995. Процес сушіння характерно проходить в три етапи і за коефіцієнтом внутрішньої дифузії має лінійну функцію. Апроксимація експериментальних даних лінійною функцією показує послаблення рівня переходу вологи в подрібнених частках плоду томату до їх поверхні і значення кореляційного зв’язку становить 0,7079. Представлено кінетичне рівняння для визначення граничного вологовмісту у подрібнених плодах томатів-сливок. Висновки Доведено, що конвективне сушіння подрібнених плодів томатів є одним з перспективних способів отримання томат-продуктів. Вивчено технологічні умови конвективного сушіння та визначено оптимальний режим: розмір – 5х5х5 мм, товщина шару 15 мм, температура теплоносія (повітря) t= 60°C, швидкість теплоносія v=2,5 м/с, вологовміст d = 10 г/кг с.п., тривалість – 225 хвилин. За графічно-аналітичним методом визначено кінематичні коефіцієнти: а=0,839, ln(α)=1,3 та α(1/c)=0,262. Визначено, що граничним вологовмістом для сушіння подрібнених плодів томатів є 1,503%/мм, після чого починається процес згорання рослинної тканини.
 
Ключові слова: плоди томату-сливки, конвективне сушіння, кінетична залежність, граничний вологовміст
 
Бібліографія
1. J Campbell J., Canene-Adams K., Lindshield B., Boileau T., Clinton S, Erdman J. Tomato Phytochemicals and Prostate Cancer Risk. The Journal of Nutrition. 2004. Issue 12. P. 3486–3492. doi.org/10.1093/jn/134.12.3486S.
2. Tonucci L., Holden J., Beecher G., Khachik F., Davis C., Mulokozi G. Carotenoid content of thermally processed tomato-based food products. J. Agric. Food Chem. 1995. №43. P. 579-586. doi.org/10.1021/jf00051a005.
3. Giovannucci E., Rimm E., Liu Y., Stampfer M., Willett W. A prospective study of tomato products, lycopene, and prostate cancer risk. J Natl Cancer Inst. 2002. 94(5). P. 391–398. doi: 10.1093/jnci/94.5.391.
4. Heber D., Lu Q-Y. Overview of Mechanisms of Action of Lycopene. Experimental Bio and Med. 2002. 227(10). P. 920-923. doi: 10.1177/153537020222701013.
5. Лыков А. В. Теория сушки. Москва: Энергия, 1968. 472 с.
6. Гольд В. М., Гаевский Н. А., Голованова Т. И., Белоног Н. П., Горбанева Т. Б. Физиология растений. Электронный учебно-методический комплекс; рук. творч. коллектива В. М. Гольд. Красноярск: ИПК СФУ, 2008. 148 с.
7. Фрэнкс Ф., Саджетт А., Хаузер Х. и др. Вода в пищевых продуктах; под ред. Р. Б. Докуорта; пер. с англ. Москва: Пищ. промышленность, 1980. 376 с.
8. Овчаренко Ф. Д. Гидрофильность глин и глинистых минералов. Киев: Издательство АН УССР, 1961. 275 с.
9. Анджелл К. А., Скитс М. Г., Райс С. А. и др. Вода и водные растворы при температурах ниже 0оС. Под ред. Ф. Франкса; пер. с англ. З.В. Линевич. Київ: Наукова думка, 1985. 387 с.
10. Атаманюк В. М., Ханык Я. Н. Гидродинамика и кинетика фильтрационной сушки дисперсных материалов: материалы второй Международной научно-практической конференции. Современные энергозберегающие технологии (Сушка и тепловые процессы) СЭТТ. Москва. 2005. С. 208–211.
11. Кіндзера Д. П., Атаманюк В. М., Микичак Б. М., Уткіна О. В. Моделювання тепло-масообмінних процесів під час фільтраційного сушіння струганого березового шпону. Видавництво Львівської політехніки. 2014. № 787. 479 с.

naas logo mes logo