24. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
https://doi.org/10.31073/foodresources2020-15-24
Лупенко Ю. О., Коваленко О. В., Ященко Л. О.
Сторінки: 219-237
Повна стаття PDF
 
Короткий огляд
Предмет дослідження – фінансово-кредитна система забезпечення фінансовими ресурсами аграрних підприємств. Мета статті – узагальнити зміст та розвинути визначення поняття «фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств» з урахуванням особливостей та проблем їх формування в сучасних умовах; оцінити стан та перспективи забезпечення фінансовими ресурсами агропідприємств. Методика дослідження. Для вирішення поставленої мети використано такі методи: теоретичного узагальнення, синтезу, індукції та дедукції – для обґрунтування сутності дефініції "фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств"; порівнянь, динамічний – для аналізу тенденцій розвитку аграрних підприємств та оцінки забезпечення їх фінансовими ресурсами; економіко-статистичного аналізу для прогнозування джерел фінансових ресурсів; фінансового аналізу для визначення оптимального розміру відсоткової ставки за кредитами сільськогосподарських підприємств. Результати дослідження. Виявлено, що основним джерелом формування фінансових ресурсів більшості сільськогосподарських підприємств впродовж минулого десятиліття були власні кошти. Висока вартість залучених фінансових ресурсів у господарську діяльність, а також низький рівень інвестиційної активності сільгоспвиробників, негативно впливали на формування чистого прибутку, призводили до постійних коливань рентабельності операційної діяльності. Вкладення інвестицій здійснювалися переважно у найбільш прибуткові напрями сільськогосподарської діяльності, в той час як галузі, які потребували докорінної модернізації залишалися без додаткових ресурсів. Частка сільського господарства в іноземному капіталі економіки 2018 року була надто малою (0,7%). Незначною була також частка короткострокових кредитів (у 2018 р. – 5,6%). Відсоткові ставки за кредитами для агропідприємств впродовж дослідженого періоду були вищими, ніж в середньому по економіці України. Елементи наукової новизни. У структурі фінансових балансів агрохолдингів виявлена тенденція до зменшення часток власних коштів і відповідно зростання позикових коштів, які в окремих формуваннях становили від 46,8 до 91,6%, що свідчить про деяке зниження фінансової стійкості та посилення залежності підприємств від інвесторів і кредиторів. Обґрунтовано інструменти державної фінансової політики в сфері забезпечення підприємств фінансовими ресурсами з них: сприяння формуванню різноманітних джерел в системі кредитного обслуговування, в якій важлива роль має належати кооперативним кредитним структурам; запровадження програм розширення місткості внутрішнього ринку за рахунок власного виробництва; нарощування виробництва сільськогосподарської продукції, яка необхідна для забезпечення раціональних норм споживання населенням; організація переробки продукції безпосередньо в господарствах з продажем не сировини, а продовольчих товарів, вироблених із неї, а також інших виробів з місцевих ресурсів як важливого джерела додаткових фінансових надходжень; стримування інфляції та ін. Сфера застосування результатів. Розраховано на фахівців в сфері економіки та фінансів сільського господарства, працівників наукової сфери, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів. Результати дослідження можуть застосовуватися фахівцями для оцінки рівня забезпечення фінансовими ресурсами підприємств, працівниками органів державного управління при виборі напрямів продовольчої політики, науковими співробітниками для розширення сфери досліджень.
Ключові слова: фінансові ресурси, сільськогосподарські підприємства, активи, пасиви, власний капітал, кредити, інвестиції, позиковий капітал
 
Бібліографія
1. Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2022 року. Розпорядження Кабінету Міністерства України від 30.12.2015. № 1437-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1437-2015-%D1%80#Text.
2. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: підручник. Київ: КНЕУ, 2002. 624 с.
3. Бланк И. А. Управление финансовой безопасностью предприятия. Киев: Эльга, Ника-Центр, 2004. 784 с.
4. Гудзь О. Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств: монографія. Київ: ННЦ ІАЕ, 2007. 578 с.
5. Дем’яненко М. Я. Проблеми фінансово-кредитного забезпечення аграрного сектора АПК. Проблеми фінансової підтримки малих і середніх підприємств на селі. Київ: ННЦ ІАЕ, 2004. С. 6–11.
6. Жук В. М. Стан та розвиток спеціальних режимів оподаткування аграрного бізнесу. Фінанси України. 2011. № 7. С. 33-42.
7. Кісіль М. І. Пріоритетні напрями інвестицій у аграрну сферу України в умовах нестабільності. ХНАУ ім. В. Докучаєва. https://knau.kharkov.ua/visn_econom_2015_1_ 83.html
8. Кропивко М. Ф. Концептуальні засади реформування управління аграрним сектором економіки України. Економіка АПК. 2005. № 4. С. 147–150.
9. Лупенко Ю. О. Результати і проблеми реформування сільського господарства України. Економіка АПК. 2014. № 7. С. 26-38.
10. Месель-Веселяк В. Я. Фінансування виробництва в сільськогосподарських формуваннях. Економіка АПК. 2008. № 5. С. 18–23.
11. Пасхавер Б. Й., Молдаван Л. В. Фінансові ресурси агровиробництва. Аграрний і сільський розвиток для зростання та оновлення української економіки : наукова доповідь; за ред. Бородіної О.М., Шубравської О.В.; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2018. 152 с. С. 25–34.
12. Саблук П. Т. Стан і напрями розвитку аграрної реформи. Економіка АПК. 2015. № 2. С. 10-17.
13. Саблук Р. П., Коваленко О. В. Світові фінансові потоки на ринку зерна: обсяги і напрями, динаміка і перспектива. Економіка АПК. 2010. №4. С 142–146.
14. Сичевський М. П. Харчова промисловість як основа продовольчої безпеки та розвитку держави. Київ: Аграрна наука. 2019. 386 с.
15.Стецюк П. А. Стратегія і тактика управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств: монографія. Київ : ННЦ ІАЕ, 2009. 370 с.
16. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. перераб. и доп. М.: Большая российская энциклопедия, 1998. С. 1013.
17. Балабанов И .Т. Финансовый менеджмент. М.: Финансы и статистика, 1994. 224 с.
18.Масловська Л. Ц., Недільська Л. В. Оптимізація структури фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Економіка АПК. 2009. № 10. С. 65-69.
19. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: підручник. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Либідь, 2002. 384 с.
20.Опачанський Д. Методи визначення приросту фінансових ресурсів підприємства, напрямків та ефективності їх використання. Економіст. 2006. № 12. С. 44-47.
21. Хачатурян С. В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація. Фінанси України. 2003. № 4. С. 77-82.
22.Черевко Г. Державне регулювання діяльності агрохолдингів в умовах конкуренції в сільському господарстві. Аграрна економіка. 2019, Т. 12, № 1-2.
23. Сільське господарство України – 2018. Статистичний щорічник. Держстат України. http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/2019/zb/09/Zb_sg_2018%20.pdf.
24. Пілявський В. І. Розвиток та діяльність агрохолдингів в Україні. Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. 2010. Вип. 1, т. 1: Економічні науки. С. 206–215.
25. В Україні поменшало агрохолдингів. https://www.unian.ua/economics/agro/10627944-v-ukrajini-pomenshalo-agroholdingiv-infografika.html.
26. Коптева Е. П. Современные представления о сущности финансовых ресурсов предприятия. https://cyberleninka.ru/ article/n/sovremennye-predstavleniya-o-suschnosti-finansovyh-resursov-predpriyatiya.
27. Пугачов М. І. Аграрний сектор економіки України в умовах інституційних змін. Економіка АПК. 2017. №5. С. 12-18.
28. Анисенко О. В. Розвиток аграрного сектора економіки України в умовах інституційних змін. Агросвіт. 2018. №9. С.27-32.
29. Лупенко Ю. О. Сучасний стан та перспективи міжнародної інтеграції аграрного сектору України: завдання агроекономічної науки. Економіка АПК. 2015. № 6. С. 6-10.
30. Матеріали офіційного сайту Національного рейтингового агентства «Рюрік». Аналітичний огляд банківської системи України за І квартал 2018 р. http://www.rurik.com.ua/documents/research/bank_system_1_kv_2018.pdf.
31. Тютюнник Ю. М. Фінансовий аналіз : навч. посіб. К. : Знання, 2012. 815 с.

naas logo mes logo