Деталі
Опубліковано: Середа, 07 липня 2021, 12:11
Перегляди: 347
24. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ: КРИТЕРІЇ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ
https://doi.org/10.31073/foodresources2021-16-24
Коваленко О.В., Ященко Л.О.
Сторінки: 253-266
Повна стаття PDF
 
Короткий огляд
Предмет дослідження – теоретико-методологічні та практичні засади управління конкурентоспроможністю галузей харчової промисловості, спрямованого на сталий розвиток економіки. Метою статті є обґрунтування взаємозв'язку конкурентоспроможності галузей харчової промисловості зі стратегічним спрямуванням на сталий розвиток, оцінка рівня конкурентоспроможності основних галузей харчової промисловості, виявлення критеріїв та напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі як основи забезпечення сталого розвитку економіки. Методика дослідження. Для досягнення мети дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний і логічний – для узагальнення наукових засад забезпечення сталого розвитку галузей і підприємств економіки; системного аналізу – для обґрунтування напрямів підвищення конкурентоспроможності для реалізації засад сталого розвитку; економіко-статистичний – для обробки статистичних даних та оцінки конкурентоспроможності підприємств і галузей; графічний – для узагальнення і наочного представлення інформації. Результати дослідження. Запропоновано методичний підхід, за допомогою якого ідентифіковано критерії підвищення конкурентоспроможності галузей харчової промисловості у взаємозв'язку зі стратегічним напрямами сталого розвитку економіки України. Виявлено потенційно конкурентоспроможні торгові марки в окремих галузях з виробництва харчової продукції. Обґрунтовано, що підтримання конкурентоспроможного рівня галузей харчової промисловості на внутрішньому та зовнішньому ринку, спрямованого на стратегічне забезпечення сталого розвитку економіки, потребує від виробників розширення асортименту продукції та постійного підвищення її якості, впровадження нових, ресурсозберігаючих технологій, забезпечення власного виробництва сировинними ресурсами. Основне навантаження в цьому напрямі нині лягає на великі агропродовольчі підприємства, які мають відповідні фінансові та кадрові ресурси, а також стратегічне бачення майбутнього вітчизняної економіки та свого місця у ньому. Сфера застосування результатів. Результати досліджень мають науково-практичний характер і можуть бути використані науковцями у подальших дослідженнях конкурентоспроможності. Вони можуть слугувати джерелом довідкової інформації й використані економістами, спеціалістами підприємств харчової та переробної промисловості, фахівцями органів влади, науковими працівникам, викладачами, аспірантами і студентами вищих навчальних закладів.
Ключові слова: конкурентоспроможність, сталий розвиток, харчова промисловість, критерії, напрями розвитку.
 
Бібліографія
1. Цілі Сталого Розвитку: Україна. Національна доповідь. 2017. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. URL http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_Web_1.pdf.
2. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року. Розпорядження Кабінет Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 66-р. м. Київ. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2020-%D1%80#Text.
3. Петро Калита. Системний менеджмент для сталого розвитку: моделі та проблеми 2020. URL https://www.uaq.org.ua/docs/%D0%A1%D0%9C_261220.pdf
4. Зіновчук В. В., Николюк О. М. Методика прийняття рішень в управлінні конкурентоспроможністю сільськогосподарського підприємства. Вісник ЖНАЕУ. 2016. № 2 (57), т. 2. С. 80–92.
5. Кропивко М.Ф.Підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості агропромислового виробництва на основі розвитку кластерних систем. Економіка АПК. 2013. № 3. С. 3-15
6. Малік М.Й., Нужна О.А. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: методологія і механізми: моногр. Київ : ННЦ ІАЕ. 2007. 270 с.
7. Месель-Веселяк В.Я. Підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору економіки України. Економіка АПК. 2007. №12. С. 8–14.
8. Рябоконь В.П., Кузубов О.О.Управління конкурентоспроможністю агропромислових підприємств. Економіка АПК. 2015. № 7. С. 85-93.
9. Саблук П.Т. Механізм формування виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції в ринкових умовах. Вісник ХНАУ, серія "Економіка АПК і природокористування". 2009. №13. С. 1-16.
10. Сичевський М.П., Коваленко О.В. Чинники інноваційної конкурентоспроможності харчової промисловості в контексті глобалізації. Економіка АПК. 2016. №11. С. 60–67.
11. Зінчук Т.О., Левківський Є.В. Корпоративна соціальна відповідальність вертикально інтегрованих структур аграрного бізнесу як умова сталого розвитку. Економіка АПК. 2019. № 1. С. 39-49.
12. Кісіль М. І., Гарбар В. В. Теоретичні та практичні аспекти формування стратегій сталого розвитку фермерських господарств. Економіка АПК. 2015. № 12. С. 35–43.
13. Лупенко Ю. О. Стан та перспективи сталого розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2017. № 6. С. 7–10.
14. Малік М.Й., Хвесик М.А. Сталий розвиток сільських територій на засадах регіонального природокористування та еколого-безпечного агропромислового виробництва. Економіка АПК. 2010. № 5. С. 3-12.
15. Славов В.П., Коваленко О.В. Економіко-енергетична система сталого розвитку сільських територій. Вісн. аграр. науки. 2007. № 9. С. 68-71.
16. Хвесик М.А., Хвесик Ю.М. Сталий розвиток територій як основа стратегії розвитку аграрного сектору. Економіка АПК. 2013. № 1. С. 66–77.
17. Шубравська О.В. Чинники та індикатори сталого розвитку агросфери. Економіка АПК. 2005. №12. С. 15–20.
18. Відкритий рейтинг народних переваг "Фаворити успіху". Сервіс Favor. URL https://favor.com.ua/

naas logo mes logo