Деталі
Опубліковано: Понеділок, 05 липня 2021, 15:17
Перегляди: 544
3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПЕСТИЦИДІВ НА ОСНОВІ ВACILLUS THURINGІЕNSIS
https://doi.org/10.31073/foodresources2021-16-03
Безусов А.Т., Крутякова В.І., Мирошніченко О.М., Доценко Н.В., Нікітчіна Т. І.
Сторінки: 28-38
Повна стаття PDF
 
Короткий огляд
Предмет дослідження. Основу біопестицидів складають живі культури спеціально відібраних корисних мікроорганізмів з контрольованими властивостями. Вони володіють вираженою фітопротекторною і стимулюючою дією, завдяки чому забезпечують ефективну профілактику і захист рослин від хвороб. Отриманий біопрепарат підвищує продуктивність, поліпшує якість і структуру врожаю, не накопичуються в рослинах, що дозволяє отримувати екологічно чисту сільськогосподарську продукцію і не завдає шкоди навколишньому середовищу. Серед великого числа бактерій, в якості джерела мікробіологічного інсектициду є Bacillus thuringiensis, що інфікує лускокрилих шкідників і призводить до їх загибелі, Препарати на основі цього штаму ефективні при використанні у малих концентраціях розчинів. Штам Bacillus thuringiensis виробляє декілька токсинів з інсектицидною дією, серед них β-екзотоксин і δ-ендотоксин. Токсична дія проявляється і призводить до паралічу кишкового тракту паразитів. Препарати β-екзотоксин і δ-ендотоксин отримують шляхом культивування бактерій Bacillus thuringiensis в рідкому середовищі. В науковій роботі запропоновано метод промислового виробництва з використанням побічних продуктів переробки рослинної сировини, що робить економічно доцільним використання таких субстратів. Мета дослідження – Розробка технології, рецептури поживного середовища, параметрів процесу для культивування бактерій роду Вacillus thuringіеnsis та отримання культуральної рідини, яка містить речовини класу біопестицидів. Методи. Стандартні та загальноприйняті методи досліджень біопродуктів у біотехнології. Утворення біоінсектицидів встановлювали методами гідролізу з наступним визначенням складової β-екзотоксину – рибози, утворення восьмигранних кристалів екзотоксина – мікроскопічним методом. Результати досліджень. Розроблене 3 варіанта складу поживних середовищ до складу яких входять дріжджово-поліцукровий комплекс: кукурудзяна мука, кукурудзяна олія, дріжджовий автолізат. Дослідженно парметри процесу культивування бактерій. Кінцевим продуктом є паста або порошок з титром 35 .109 спор в 1 г біопродукту. Сфера застосування результатів дослідження. Мікробіопрепарати на основі Bacillus thuringiensis високоспецифічні і діють тільки на личинок комах з класів Lepidoptera і Diptera. Отриманий біопестицид може бути застосовано проти шкідників широкого асортименту овочевих і плодових культур.
Ключові слова: біопестициди, поживне середовище, режими культивування, Вacillus thuringіеnsis, активна кислотність
 
Бібліографія
1. Штерншис М.В. Тенденции развития биотехнологии микробных средств защиты растений в России. Вестник Томского государственного университета. Биология. 2012. № 2 (18). С. 92–100. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/tendentsii-razvitiya-biotehnologii-mikrobnyh-sredstv-zaschity-rasteniy-v-rossii/viewer
2. Глупов В.В. Патогены насекомых: структурные и функциональные аспекты. М.: Круглый год, 2001. 736 с.
3. Воронина Э.Г. Энтомофторовые грибы и препараты эпизоотического и токсического действия. Защита и карантин растений. 1997. № 5. С. 12–13.
4. Лобанова Н.В., Ракшаина М.Ц., Штерншис М.В.и др. Производство и применение пириформина в защите овощей закрытого грунта от вредителей. Новосибирск. СО ВАСХНИЛ, 1989. 21 с.
5. Ермолова В.П., Гришечкина С.Д., Рахман А.М. и др. Инсектицидные свойства bacillus thuringiensis var. israelensis. Сельскохозяйственная биология. 2019. № 6 (54). С. 1267-1280. doi: 10.15389/agrobiology.2019.6.1267rus
6. Прищепа Л., Станкявичене А., Снешкене В. Спектр активности Bacillus thuringiensis бактериальных препаратов против вредителей. Miestų želdynų formavimas. 2016. 1(13). С. 315–322. URL: http://www.krastotvarka.vhost.lt/documents/2016_36.pdf
7. Гулий В.В., Штерншис М.В., Колтунов Е.В. Основные итоги и перспективы разработки вирусологического метода борьбы с вредителями. Сибирский вестник сельскохозйяственной науки. 1976. № 5. С. 36–43.
8. Орловская Е.В. Биологические аспекты использования энтомопатогенов для регуляции численности насекомых – вредителей леса. Информационный бюллетень ВПС МОББ. 2002. № 33. С. 141–146.
9. Тюльпанова В.А., Громовых Т.И., Малиновский А.Л. Биотехнология новых форм грибных фунгицидов для защиты растений. Сибирский экологический журнал. 1997. № 5. С. 495–500.
10. Ермолова В.П., Гришечкина С.Д., Нижников А.А. Активность энтомопатогенных штаммов-продуцентов Bacillus thuringiensis var. israelensis при разных методах хранения Сельскохозяйственная биология. 2018. № 1 (53). С. 201-208. DOI: 10.15389/agrobiology.2018.1.201rus. URLhttps://readera.org/142214119
11. Лыдина М.А., Феоктистова Н.А., Васильев Д.А. Технология изготовления и контроля лабораторной серии фагового биопрепарата bacillus pumilus (mesentericus). Биотика. 2015. 1(2). С. 8-12. URLhttps://journal-biotika.com/current-issues/2015-01/article_02.pdf.
12. Горобей И.М., Калмыкова Г.В., Давыдова Н.В., Андреева И.В. Штаммы Вacillus thuringiensis с ростостимулирующей и фунгицидной активностью. Сибирский вестник сельскохозяйственной науки. 2018. 48(6). С. 5-12. DOI:10.26898/0370-8799-2018-6-1
13. Погозий И.Т., Яценко В.Г. Эффективность и безопасность бактериального препарата битоксибациллина против листогрызущих вредителей сада: Сборник научных трудов «Технология защиты сельско-хозяйственных культур от вредителей, болезней и сорняков». Киев, 1991. С.38.
14. Справочник химика 21. URLhttps://chem21.info/info/1400683/
15. Минаева О.М., Акимова Е.Е., Зюбанова Т.И., Терещенко Н.Н. Биопрепараты для защиты растений: оценка качества и эффективности. Учебное пособие: Томск. 2018, 125 с. URL https://core.ac.uk/reader/287420250

naas logo mes logo