ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКТІВ З М'ЯСА ПТИЦІ ШЛЯХОМ СИСТЕМНОГО УПРАВЛІННЯ ТРОФОЛОГІЧНИМ ЛАНЦЮГОМ
https://doi.org/10.31073/foodresources2022-18-12
Поварова Н. М., Кіровіч Н. О.
Сторінки: 121-130

Короткий огляд
Погіршення соціально-економічних і екологічних умов життя, зростання психоемоційного стресу супроводжуються зниженням загальної резистентності організму і, як наслідок, є причиною значного зростання захворювань, які призводять до зниження тривалості життя населення. В цьому напрямку провідна роль в профілактиці і лікуванні може здійснюватися за допомогою спрямованої модифікації тваринної сировини, що направлене на виробництво продукту харчування з завданими функціональними або профілактичними характеристиками. Модифікація може здійснюватися як invivo, так і invitro. Випуск продуктів біокорегуючої дії вимагає особливих підходів до забезпечення безпеки і стабільних характеристик готового продукту в зв’язку з цим зростає роль прямої і зворотної простежуваності параметрів і властивостей на всіх етапах життєвого циклу продукції. Метою роботи із системних позицій було обґрунтування та розробка прикладних аспектів прижиттєвого формування заданих властивостей м'ясної сировини, прогнозування та простежуваності виробництва м'ясного продукту шляхом системного управління трофологічним ланцюгом від поля до споживача. Відповідно до поставленої мети вирішувалися такі завдання щодо розроблення наукових засад прижиттєвого формування якісних характеристик та спеціальних біокорегуючих властивостей готового продукту шляхом модифікування м'ясної сировини з метою його спрямованої трансформації: - науково обґрунтувати вибір комбінацій компонентів для збагачення кормових раціонів залежно від їхньої засвоюваності організмом сільськогосподарського птаха; - розробити технології продуктів на м'ясній основі спрямованої дії відповідно до теорії єдиного трофологічного ланцюга. Важливе значення серед різноманітних факторів зовнішнього середовища, що впливають на формування тканин тіла забійної птиці, її фізико-хімічні, органолептичні властивості, а також біологічну цінність, мають чинники годівлі (35% від загальних прижиттєвих факторів). Мета роботи: науково обґрунтувати та розробити прикладні аспекти прижиттєвого формування функціонально-технологічних властивостей м'ясної сировини з використанням елементів простежуваності виробництва м'ясного продукту шляхом системного управління трофологічним ланцюгом від поля до споживача. Предмет дослідження: технологія виробництва м'ясних продуктів з м'яса птиці, створена на основі сировини із заданими функціонально-технологічними властивостями, що забезпечується прижиттєвою модифікацією на етапі вирощування птиці. Результати досліджень: Розроблено алгоритм формування трофологічного ланцюга як інструменту створення продукту із заданими властивостями. Доведено можливість спрямованого модифікування складу та властивостей м'ясної сировини шляхом прижиттєвого формування властивостей, а також використано системний підхід до аналізу безпеки та специфічних характеристик м'ясної сировини. В роботі запропоновано використовувати в якості функціональної складової суміш фосфатів з метою прижиттєвої модифікації м’яса птиці. Застосування результатів: сформульовано та реалізовано наукову концепцію прижиттєвого формування якості м'яса птиці із заданими складом та функціонально-технологічними властивостями. Доведено можливість модифікації фізико-хімічного складу.
Ключові слова: функціональна годівля, м'ясо птиці, управління якістю, простежуваність, безпечність м’ясних продуктів
 
Бібліографія
1. Поварова Н. М. Вплив функціональної годівлі молодняка курчат-бройлерів м’ясних кросів на якість і безпечність м’яса. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2021. Т. 4, № 112. С. 78–88.
2. Баль-Приліпко Л. В. Інноваційні технології якісних та безпечних м’ясних виробів : монографія. Київ : Вид. центр НУБІП, 2012. 207 с.
3. Віннікова Л. Г., Поварова Н. М., Синиця О. В. Основи птахівництва та переробки птиці: навч. посіб. Київ : Освіта України, 2020. 216 с.
4. Горбатенко І. Ю., Гиль М. І., Захаренко М. О. [та ін.] Біологія продуктивності сільськогосподарських тварин: підруч. Миколаїв : МНАУ, 2018. 600 с.
5. Сусол Р. та ін. Сучасний стан промислової технології виробництва племінної та товарної продукції свинарства в Україні . Аграрний вісник Причорномор’я. 2021. Т. 4, № 101. С. 59–66.
6. Різничук І. та ін Основи нормованої органічної годівлі тварин. Аграрний вісник Причорномор'я. 2021. Т. 4, № 101. С. 78–88.
7. Горбенко З. Г. та ін. Вплив комбінованого застосування пробіотику, гіпохлориту та лігнін-вугільного сорбенту на живу масу курчат. Вісник аграрної науки. 2016, №1, С. 37-40.
8. Рябініна О. та ін. Вплив диференційованого за живою масою утримання та годівлі батьківського стада індичок кросу «Харківський» на їхні відтворні властивості. Вісник аграрної науки. 2019, № 97(12), С. 42-47.
9. Марченков Ф., Клоок М. Использование кормових пробиотиков в процессе изготовления комбикормов. Корми. 2004. Т. 9, № 29. С. 33–34.
10. Марченков Ф., Сторожук Т. Економія мінеральних фосфатів в кормових раціонах. Зернові продукти і комбікорми. 2007. Т. 2, № 7. С. 25–29.
11. Марченков Ф., Чаповский Н. Ферменты, разрушающие растительные полисахариды. Ефективне птахівництво та тваринництво. 2003. Т. 1. С. 14–15.
12. Surai, P. F. Nano-SeinChicken Diets: Prospects and Limitation. Biological Trace Element Research. № 1 (2021), 1-3 р. https://doi.org/10.1007/s12011-021-03008-2.
13. Surai, P. F. Organic selenium vs. Its combination with sodium selenite in poultry nutrition: food for thoughts. Poultry Science, 100 (10), 2021. Р. 101-311. https://doi.org/10.1016/j.psj.2021.101311.
14. Поварова, Н. М. та ін. Підвищення якісних показників виробів з м’яса птиці шляхом внесення стартової мікрофлори. Scientific Works.(2021). Т. 2(85), С. 110-119.
15. Поварова Н. Проблема простежуваності м'ясної продукції на м'ясопереробних підприємствах України. Інноваційні технології та перспективи розвитку м’ясопереробної галузі : Тези матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф, м. Київ, 24 листоп. 2020 р.

naas logo mes logo